Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибулі

Дибу́лі нар. = I. Дибки. Дай бабі цибулі, стане баба дибулі. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБУЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБУЛІ"
Бадоня, -ні, бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Дзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзизчати. Комарь дзичить. Харьк. у.
Зжина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зжатися, зіжнуся, -нешся, гл. Сжинаться, сжаться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась. Мет. 28.
Люше́нний, -а, -е. Имѣющій люшню.
Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Мил. 76. Каша — мати наша, а борщ — полежака. Ном. № Г2316.
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. АД. II. 168. Як припустив бігти, — утік. МВ. (О. 1862. І. 104). Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив. Харьк.
Росторопати, -наю, -єш, гл. Понять.
Свобідно нар. Свободно. Вх. Зн. 62.
Сімнадцять, -ти числ. Семнадцать. Ном. № 10169.
Тмяний, -а, -е. 1) Затемненный, матовый. Желех. 2) Печальный, скучный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБУЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.