Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колодиця

Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Cм. колодка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДИЦЯ"
Засльоти́тися, -ти́ться, гл. безл. Наступить дождливой погодѣ. Уже засльотилось, не можна молотити. Н. Вол. у.
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Литвино́к, -нка, м. Ум. отъ литвин.
Наобі́датися, -даюся, -єшся, гл. Наобѣдаться.
Незчутися, -чуюся, -єшся, гл. Не опомниться, не замѣтить какъ... Незчулися, як смерклося. Шевч. 249. Незчулась вона, як кинулась йому назустріч. Стор. МПр. 56.
Ободяк, -ка, м. Колесо съ цѣльнымъ ободомъ. Подляс.
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Скрепитися, -плюся, -пишся, гл. = склепитися. Скріпилися уста мої, не могу промовить. Чуб. V. 865.
Филижанка, -ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. І. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.