Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колодиця

Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Cм. колодка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДИЦЯ"
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Гарч, -ча, м. Черная гадюка, Pelias berus. Желех.
Запозавчо́ра нар. Третьяго дня. Волч. у.
Копитки, -ків, м. мн. = копитень.
Лиги́, — дати Убѣжать, навострить лыжи. Ном. № 4411. Ломаку під руку, да й лиги! Ном. № 11047. Та лиги! Мнж. 95.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.  
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Опреділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. опреділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Предназначать, предназначить для кого. На що ж ти діточки покидала (умерла), кому ти їх опреділила: чи ти батенькові определила, чи ти братікам, чи сестриці? Мил. 221.
Убути Cм. убувати.
Уробити, -ся. Cм. уробляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.