Білобровий, -а, -е. Съ русыми бровями, бѣлобровый. Ум. білобровенький.
Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія!
Доткли́вість, -вости, ж. Колкость.
Каратись, -юся, -єшся, гл. Мучиться. Я каралась ввесь вік в чужій хаті. Караєшся ти страхом та бідою.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл.
1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали.
2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали.
3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали.
Полівка, -ки, ж.
1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку.
2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії.
Попитувати, -тую, -єш, гл. Спрашивать. Пчелиная мати ройочка веде, ой веде, веде да й попитує: «ой де б нам... хороше присилля найти?»
Порозрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. = порозрівнюватися. Поженились всі три (брати) і порозрізнялись: кожний став хазяїнувати особо.
Сницарський, -а, -е. Относящій къ: 1) рѣзчику, ваятелю, 2) каретнику.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату.
2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
