Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колісник

Колісник, -ка, м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСНИК"
Відмотувати, -тую, -єш, сов. в. відмотати, -таю, -єш, гл. Отматывать, отмотать.
Голісінький, -а, -е. Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку. Шевч. 24.
За́плід, -лоду, м. 1) Оплодотвореніе. 2) Расплодъ. Купила курочку на заплід.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Користність, -ности, ж. Полезность.
Обіхідчастий, -а, -е. Неогороженный. Мнж. 187. Хата зробилась обіхідчаста. Стор. І. 26.
Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.
Русокосий, -а, -е. Съ русой косой. Любе дівча русокосе. Млак. 18.
Свиріп'яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.
Стожити, -жу, -жи́ш, гл. Складывать въ стоги. Будуть снопоньки як дрібен дожджик, будуть возити, в стоги стожити. Гол. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.