Тлумачення / значення слова "КОЛОС" | Словник української мови. Словник Грінченка

колос

Колос, -су, м. 1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472. Шумить золотим колосом пшениця. Левиц. І. 77. 2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Шух. І. 169. Ум. колосо́к.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОС"

Сховати оригінал сторінки

Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.

повністю...

Вернець, -нця, м. = вочкарь. Угор.

повністю...

Звожа́й, -жая, м. Возка хлѣба съ ноля. Дай же ті, Боже, в полі урожай, в полі урожай, а в гумно звожай! Гол. II. 37.

повністю...

Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате. О. 1861. IX. 192.

повністю...

Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.

повністю...

Промахати, -ха́ю, -єш, гл. Расчистить поверхность воды прежде чѣмъ набрать. Ой у броду беру воду, да й не промахаю. Н. п.

повністю...

Росхлюпати, -ся. Cм. росхлюпувати, -ся.

повністю...

Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка. К. МБ. XII. 274.

повністю...

Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. Ном. № 1027. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Сквир. у. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче. Ком. Пр. № 693.

повністю...

Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Канев. у. Cм. шурубалки.

повністю...