Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колос

Колос, -су, м. 1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472. Шумить золотим колосом пшениця. Левиц. І. 77. 2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Шух. І. 169. Ум. колосо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОС"
Болість, -ти, ж. 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. І. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7.чорна. Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Воскобійня, -ні, ж. = воскобійниця. К. ПС. 111.
Грузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте. Чуб. IV. 410.
Затлуми́ти, -млю́, -миш, гл. Подавить.
Кивнути Cм. кивати.
М'я́кість и мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Перелюбець, -бця, м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш. К. Псал. 119.
Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц.
Роспинка, -ки, ж. Распорка (для удержанія двухъ предметовъ въ раздѣльномъ положеніи). Лебед. у. Конст. у.
Ширший, -а, -е. Сравн. степ. отъ широкий. Широкий лист на ялині, а ще ширший на дубочку. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.