Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме.
Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Курашка, -ки, ж. Курочка. Ум. курашечка.
Невірниченько, -ка, м. Ум. отъ невірник.
Обіп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.
Побердитися, -диться, гл. безл. Повезти, удаться. Мені не побердилось.
Посхоплювати, -люю, -єш, гл. Схватить (во множествѣ).
Просвічений, -а, -е. Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим.
Штовхати, -хаю, -єш, гл. Толкать. Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав.
