Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колісце

Колісце, -ця́, с. Ум. отъ колесо. 1) Вообще маленькій кружокъ, маленькое колесо въ значеніяхъ 1 — 4 слова колесо. Колісце у млині. Одчинітеся, ворітця, одкотітеся, колісця. Мет. 171. Колесцем, бояре, колесцем! МУЕ. III. 118. 2) Въ блокѣ: каточекъ съ углубленіемъ для веревки. Шух. І. 162, 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЦЕ"
Будчина, -ни, ж. = будка 2 — 4. Пішли в будчину, подивились у засічку, аж там пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать. Вх. Лем. 403.
Жовда́к и пр. = жовнір и пр.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Лебедя 2, -дя́ти, с. Лебеденокъ. Гиля, гиля, лебедята, додому! Горе ж тому лебедеві самому. Н. п. Там плавала біла ледедонька з маленькими лебедятами. Ум. лебедятко, лебедя́точко.
Ма́йстер, -тра, м. 1) Мастеръ. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338. 2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, — умер. Вересай.
Наперемі́нку нар. Поперемінно. Наперемінну: то дощ, то виясниться. Ном. № 568.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря. К. ЧР. 54.
Хрестний, -а, -е. Крестный. Жиди у Юди Христа купили, на смерть хрестную осудили. Чуб. ІІІ. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІСЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.