Бойовисько, -ка, с. = бойовище.
Дністер, Дністро́, -стра́, м. Рѣка Днѣстръ. А ти прощай, Дністер, ой ти річко мутная, вже ж нам більше з тебе води не пити. Ум. Дністрочок.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть.
Зли́зувати, -зую, -єш, сов. в. злизати, -жу, -жеш, гл. Слизывать, слизать. як віл злизав. мов корова злизала язиком. Исчезъ, неизвѣстно гдѣ дѣлся. То-же значеніе: як лиз його злизав.
Кістняк, -ка́, м. = кістяк 1. Возила, возила (коняка), а тепер кістняк тліє.
Корма, -ми, ж. Въ лодкѣ: задняя часть, корма.
Курвалькуватий, -а, -е. Распутный. Курвалькувата жінка.
Несвідомо нар.
1) Не зная; безъ вѣдома.
2) Безсознательно.
Учиняти, -няю, -єш, сов. в. учинити, -ню, -ниш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершать, совершить. Ой, хворцю! Що ти учинила. Спасибі вам, панове молодці, преславні запорожці, за честь, за славу, за повагу, що ви мені учинили. учинити во́лю. Cм. воля.
2) Поступать, поступить, сдѣлать. Ой не гаразд запорожці, не гаразд вчинили. Так ми добре, брате, учиниш, свого найменшого брата попросімо.
3) Заквашивать, заквасить, сдѣлать закваску (для тѣста, квасу). Учинили вони квас. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила. На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй.
Чумачка, -ки, ж.
1) Промыселъ чумачества.
2) Жена чумака. Ходить чумак по дорогах, а чумачка сидить дома.
