Гу́нственний, -а, -е. Бранное: шельмовскій, собачій. Гунственна душа.
Дога́на, -ни, ж. 1) Порицаніе, хула; упрекъ. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. 2) Недостатокъ, порокъ. А що мені за догана, що я руда та погана — за те мій батько багач. Дога́ну да́ти. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ. Козаченько за дівчину та три копи дав та щоб її ніхто не займав, ніхто не займав, за ручку не взяв, перстеня не зняв і догани не дав. Що Лукенька у батенька дитина була, усім вона парубочкам догану дала. Свита добра, ніхто догани не дасть. Ум. Дога́нка, дога́нонька, дога́ночка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тільки тобі доганочки, що ти небагатий. Тільки тобі доганочки, що ти не чорноброва.
Закива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Закивать. 2) п'ята́ми закива́ти. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. 3) п'ятами закивати на кого. Бросить, покинуть кого.
Охрипти, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму.
Погалунити, -ню, -ниш, гл. Помочить въ растворѣ квасцовъ.
Поколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Исколоться, уколоться.
Простати, -таю, -єш, гл. = простувати. Простали ми в Україну вольними ногами.
Саганистий, -а, -е. О лошади: на высокихъ ногахъ.
Саджений, -а, -е. Осыпанный (драгоцѣнными камнями). Келеп, саджений изумрудами.
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
