Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотник

Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТНИК"
Варяг, -га и варяга, -ги, м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944.
Вигнати, -ся. Cм. виганяти, -ся.
Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Когутячий, -а, -е. Пѣтушій. Желех.
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Поколдовать. 2) Очаровать (многихъ).
Протупотіти, -почу, -тиш, гл. Пробѣжать, топая.
Скиг, -гу, м. = скигління. МВ. ІІІ. 95.
Угіль, гля, м. = вугіль. Ум. угілець. Ном. № 10637.
Чересло, -ла, с. 1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ. Чуб. VII. 398. 2) мн. чресла. Я тебе (ураз) вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю. Мил. М. 84.
Четверуватися, -руюся, -єшся, гл. Запрягать двѣ пары воловъ въ возъ (при тяжелой клади). Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.