Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотник

Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТНИК"
Баталійон, -ну, м. Баталіонъ. Три баталійони війська. Гн. І. 54.
Відмова, -ви, ж. 1) Отвѣтъ. 2) Отказъ.
Доро́слий, -а, -е. 1) Взрослый. Вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королева. МВ. І. 136. 2) Дорослый. Доросле жито. Н. Вол. у.
Коршов, -ва и коршо́вик, -ка, м. Родъ посуды. Вх. Лем. 427. П'є викис за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. І. 86. Cм. корчів.
Лапик, -ка, м. Въ загадкѣ: листь капусты. Лапик на лапику, а й голки не було. Ном. стр. 296, № 186.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной. Херс.
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева) Вх. Лем. 445.
Переступити Cм. переступати.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой. Вх. Лем. 448.
Позатісувати, -сую, -єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував. Черниг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.