Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотник

Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТНИК"
Буришка, -ки, ж. = картопля. Вх. Зн. 64. Шух. І. 164. Дві річі Бог для бідних сотворив: буришку та вербу. Фр. Пр. 130. Ум. буришечка. Шух. І. 203.
Гишпанка, -ки, ж. Испанка.
Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту. АД. І. 312.
Коротушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коротуха. 2) Короткая свитка.
Пілляти, -ля́ю, -єш, гл. Полить.
Пролетіти Cм. пролітати.
Скніти, -ні́ю, -єш, гл. = нидіти. Желех.
Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius. Ном. № 14029. Вх. Пч. IІ. 10.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Мнж. 193. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Н. п. Ум. хлудинка.
Шкиринда, -ди, ж. Корга старая. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.