Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колоти

Колоти, -лю, -леш, [p]одн. в.[/p] кольну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Колоть. В серце коле. Шевч. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, — кольне аж у голові. Левиц. І. 2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Ном. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Посл. 3) Убивать, закалывать. (Гайдамаки) прибігли туди, давай колоть орендаря і всіх жидів. ЗОЮР. 4) Рѣзать (свиней). 5) Раскалывать. Тріски колоти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИ"
Акура́тнісько, нар. Точнехонько. Желех.
Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Густоли́стий, -а, -е. Съ густой листвой. Желех.
Клобучаний, -а, -е. Войлочный. Желех.
Мить, -ті, ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Рудч. Ск. II. 82. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Левиц. І. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Ком. II. Миттю. Мигомъ. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків. К. ЧР. 242. І миттю осідлавши рака, схвативсь на його як бурлака. Котл. Ен. І. 6. говорити миттю. Говорить скороговоркой. Александров. у.
Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають. Ном. № 11405.
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували. Черниг. у.
Позадирати, -ра́ю, -єш, гл. Задрать, поднять вверхъ (во множ.). Позадирали ноги.
Чикавка, -ки, ж. = чекіт. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.