Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ.
Віддаліти, -лію, -єш, гл. Поотстать, отдалиться. Не жени коні: лоша віддаліло — не здожене. Усе вже те оддаліло, проминуло.
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Завива́ння I, -ня, с. 1) Завиваніе, свиваніе. 2) Обмотываніе, обертываніе. 3) = завивайло. Глянь на поріг, діво, несуть твоє дім: білеє завивання, вішне покривання. Свад. п. Ой твій братець із віком іде і біле завивання у віці несе. Ум. завива́ннячко.
Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Затяла її в пику. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. На вигоні дівчата затинають веснянки. Затинає по-лядськи.
Зді́яти, здію, -єш, гл. = вдіяти.
Змружувати, -жую, -єш, сов. в. змру́жити, -жу, -жиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза). Іще й очко змружить.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Почверткувати, -ку́ю, -єш, гл. = почаркувати.
Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
