Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотуша

Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТУША"
Джи́гати, -гаю, -єш, одн. в. джигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Хлестать, хлестнуть, ударять, ударить розгами. 2) Кусать, куснуть (о насѣкомыхъ).
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати. Шух. І. 91.
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. Желех. 2) Солдаты.
Підторжя, -жя, с. Торговля на базарѣ наканунѣ базарнаго дня. Мир. Пов. II. 97. Сім баб — своє підторжя. Ном. № 9085.
Подушне, -ного, с. Подушная подать. Оттаке здоров'я, а подушне дай. Ном. № 970. Бачать люде і Бог з неба, на подушне грошей треба. Чуб. V. 621.
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів. МУЕ. III. 35.
Шалапутство, -ва, с. 1) Легкомысленность, сумасбродство. 2) Раціоналистическая секта, отрицающая церковную іерархію и обряды.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.