Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там.
Намота́ти Cм. намотувати.
Перетривати, -ва́ю, -єш, гл. Выдержать, перенести. Перетривай усе, витерпи бідочку.
Піскозоблиця, піскозо́бниця, -ці, ж. = піскоглід.
Позамикувати, -кую, -єш, гл. = позамикати. У мене ворота позамикувані.
Прасок, -ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий.
Пришанувати, -ную, -єш, гл. Угостить, принять гостей. І до людей було піде, і сама пришанує.
Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. Cм. керма. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Ум. стільчик.
Субота, -ти, ж. Суббота. Субота не робота: помий та помаж та і спати ляж. посл. ум. субі́тка, субі́точка, суботонька.
Ханів, -нова, -ве Принадлежащій хану. На князя, ладо моє миле, ти ханови метаєш стріли.
