Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловорот

Коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 22) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВОРОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВОРОТ"
Головайчик, -ка, м. Раст. Trifolium rubens. Лв. 102. Cм. горішина 2.
Духва́лий, -а, -е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий. Кіев. г.
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі. Желех.
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. О. 1862. II. 39. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. Ном. № 12606. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками. Конст. у.
Зіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла... та ротом і зіва. Мнж. 141.
Знігатися, -гаюся, -єшся, гл. Устать, обезсилѣть. Ходив до Хотиня та так ся знігав. Камен. у.
Ізр.. Cм. зр.
Окутати, -таю, -єш, гл. = обкутати.
Опівзні, -нів. Cм. півзні.
Попідземний, -а, -е. То-же, что и підземний, подземный, но занимающій подъ поверхностью земли болѣе обширное пространство, идущій подъ землей.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВОРОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.