Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловорот

Коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 22) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВОРОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВОРОТ"
Ата́ман, -на, м. и др. = Отаман и др.
Голу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Догля́нути Cм. Доглядати.
Змерти Cм. змірати.
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ном. № 6831. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє. Ном. № 2354.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Попідчісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать вверхъ (во множествѣ).
Порозминати, -на́ю, -єш, гл. Размять (во множествѣ).
Рогачик, -ка, м. 1) Ум. отъ рогач. 2) мн. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
Сплюнути Cм. спльовувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВОРОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.