Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловорот

Коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 22) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВОРОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВОРОТ"
Вапельник, -ка, м. Приготовляющій известь. Cм. вапняр.
Відтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. відіткнутися, -нуся, -нешся, гл. Откупориваться, откупориться. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла. Стор. І. 82.
За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169.
Надовбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = надовбати.
Повійнути, -ну, -неш, гл. Повѣять. Повійне вітер. Зміев. у.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе. Сим. 236. ЕЗ. V. 194.
Цєпати, -паю, -єш, гл. = цівати. Вх. Зн. 78.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВОРОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.