Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловатень

Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТЕНЬ"
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Залі́зти Cм. залазити.
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. О. 1861. І. 319. Книги історичні. K. Гр. Кв. XIII. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Насва́туватися, -туюся, -єшся, гл. Присватываться. Насватується до мене Петро. Насватувався якийсь київський, та вона... (не схотіла). Св. Л. 133. Пан Кулінський почав на Масю насватуватись. Св. Л. 275.
Перепадатися, -даюся, -єшся, сов. в. перепастися, -паду́ся, -де́шся, гл. Исхудать, истощиться. Наївся — як бик, перепався — як смик. Ном. № 14125.
Скликанець, -нця, м. Призывной колоколъ, небольшой колоколъ на колокольнѣ. Ум. скликанчик. Ось уже до божого дому скликанчик кличе. Г. Барв. 253. Перше бовкне у скликанчик, а далі в другий, потім у підстарший та в старший та й во всі разом. ЗОЮР. II. 285.
Телячий, -а, -е. Телячій. Теляча головка. Шейк. Телячий кожух. Ном. № 8121., Ум. телячі зуби. Молочные зубы. Вх. Лем. 473.
Цюцька, -ки, ж. 1) Ум. отъ цюця. 2) = комаха 1. Вх. Пч. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВАТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.