Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
До́плив, -ву, м. Притокъ.
Заріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заректи́, -речу́, -че́ш, гл. Заклинать, клясть, просить. Княгиня Раїна, вміраючи, зарікала сина не піддаваться католицтву.
Красномовний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Курохват, -та, м. = курокрад. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват.
Побережник, -ка, м. Лѣсной стражъ, полѣсовщикъ, лѣсникъ.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл.
1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались.
2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Приплуганитися, -нюся, -нишся, гл. Медленно дотащиться. Так нагулялися, що на велику силу додому приплуганилися.
