Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коломазник

Коломазник, -ка, м. = колімажарь. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОМАЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОМАЗНИК"
Білужий, -а, -е. Бѣлужій.
Білявіти, -вію, -єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.
Відпарювати, -рюю, -єш, сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить.
Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Загряни́шний, -а, -е. = загранишний. Пов'язує її хустками... загрянишними. О. 1862. І. 74.
Зісхну́ти, -хну, -не́ш, гл. Ссохнуть, засохнуть. В сухар зісхне. Чуб. І. 64.
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві. Вх. Уг. 255.
Переколотити, -чу, -тиш, гл. Взболтать.
Попідковузати, -вую, -єш, гл. Подковать (во множествѣ).
Цілоденний, -а, -е. Продолжающійся цѣлый день. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОМАЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.