Залі́г, -ло́гу, м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того.
За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. 2) — у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов.
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Картацький, -а, -е. = картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Плахти, знаєте, все хороші, партацькі, старосвітські.
Наука, -ки, ж.
1) Наука. Люде, освічені наукою. Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти.
2) Ученіе. І в школу хлопця одвела до п'яного дяка в науку.
3) Урокъ, поученіе, наставленіе. Оце тобі наука, не ходи в ліс без дрюка.
Прикмечати, прикміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. прикме́тити, прикмітити, -чу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. Прикмечають старі люде. Прикмічай же, моя мати, який сон присниться.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні.
Скуп, -пу, м. Плата, вознагражденіе; взятка. Хвершал за лікарство бере скуп. Одно скуп беруть з людей дяки за науку, а наука та.... Бере скуп з людей посередник.
Телєчер, -ра, м. = телятник 1.
Токарик, -ка, м. Ум. отъ токарь.
