Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотити

Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. Мет. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. Ном. № 10131. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Ном. № 3429. Оце колотить, як чорт лозою. Ном. № 3422. Поснули й ви, що світом колотили. К. НС. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИТИ"
Витрішкоокий, витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый.
Мотли́ця, -ці, ж. Болѣзнь: Tabes hepalis.
Напроти́ти, -рочу́, -ти́ш, гл. Напречь. Cм. напрутити 1. Дикий кабан зімою риє землю — рило в його м'ягке, а він його так напротить, що риє краще, як лопаткою. Терск. об.
Охабити Cм. охабляти.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Петрушка, -ки, ж. 1) Раст. петрушка, Petroselinum sativum. ЗЮЗО. І. 131. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V.796. 2)собача. Раст. Aethusa Cynapium L. ЗЮЗО. І. 110.
Помахнути, -ну́, -не́ш, гл. Махнуть. Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю; сюди-туди помахнула, та нічого не вмотнула. Грин. III. 494.
Розгуркотатися, -чу́ся, -чешся, розгуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = розгуркатися.
Схитнути, -тну, -неш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. Г. Барв. 190. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. МВ. І. 115. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою. Мир. Пов. II. 98.  
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.