Барнак, -ка, м. Загнутый конецъ ґирлиґи, ея деревянный крюкъ.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Перевити Cм. перевивати.
Покотитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Покатиться, скатиться. Клубочок покотився. З гори покотились (відра) та й сами побились. Як брат пива та й напився, по конику покотився. Покотяться дрібні сльози з твого білого лиця.
2) О кошкахъ, овцахъ: родить. Чи всі вівці покотились, чи ягниці поплодились?
Помовчати, -чу, -чиш, гл. Помолчать. Помовчи, язичку, кашки дам.
Посилання, -ня, с. Посыланіе.
Прополювати, -люю, -єш, сов. в. прополо́ти, -лю́, -леш, гл. Пропалывать, прополоть. Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю.
Трибухатий, -а, -е. = трембухатий.
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно — знає його лиха година — трує, що так зараз і здохне собака.
Хистити, -щу, -стиш, гл. Защищать, прикрывать, припрятывать.
