Відом, -ма, м. Извѣстіе, знаніе, свѣдѣніе. без мого відома. Безъ моего вѣдома. відома мати. Знать. відома одібрати. Узнать; до свѣдѣнія дойти. нема відома. Неизвѣстно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому?
Зряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий як рідного брата.
2) Снаряжать, снарядить. Зрядили його (в дорогу) і він пішов. Треба синів на чужину зряжати. Зряджають молодіж на нове хазяйство.
Купільниця, -ці, ж. = купільник.
Ло́трик, -ка, м. Ум. отъ лотр.
Подрати, -деру, -реш, гл. = подерти. Хоч чорт лапті подрав, то докупи зібрав.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья.
Скрамниця, -ці, ж. = скамниця. Лежить його миленькая на усю скромницю.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ.
Тятива, -ви, ж. Тетива. Наготує лук до бою, тятиву тугу натягне. Лука він натягне золотого і трепетну стрілу на тятиву наложить.
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника.
