Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловатиця

Коловатиця, -ці, ж. 1) = коловатень. 2) Вертячка, веретенница (овечья болѣзнь). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТИЦЯ"
Батюшечка, -ки, м. Ум. отъ батюшка.
Довбі́ння, -ня, с. = Довбання.
Зростися, -туся, -тешся, гл. Сростись. Ой у полі дві тополі докупи зрослися. Чуб. V. 403.
Маячли́вий, -а, -е. Мечтательный.
Павічайка, -ки, ж. = павіко. Вх. Уг. 257.
Підмолодь, -ді, ж. Молодь, пивныя дрожжи.
Роспоїти, -пою, -їш, гл. Распоить. Шляхта роспоїла венгжиною моїх посланців. Стор. МПр. 43.  
Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти. Єв. Мр. IV. 3.
Сякати, -ка́ю, -єш, гл. Сморкать. Се було тоді, як я сякав у рукав. Ном. № 14167.
Трахт, -ту, м. Трактъ, большая дорога. Гн. II. 192. І на трахт теплицький справив сина. Мкр. Н. 39. Ум. трахточок. Постав шинок на трахточку — шинкувати буду. Чуб. V. 300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВАТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.