Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коломия

Коломия, ми́ї, ж. 1) Глубокій выбой, наполненный водой. 2) Городъ Коломыя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОМИЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОМИЯ"
Вайда, -ди, ж. Раст. lsatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Воїнство, -ва, с. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з'явилось. К. Псал. 74.
Здобу́ти, -ся. Cм. здобувати, -ся.
Мину́та, -ти, ж. Минута. А хто любить та покине, — не діжде минути. Мет. 70.
Неврожай, -жаю, м. = неврод.
Первісний 2, -а, -е. Первоначальный.
Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст. Н. Вол. у.
Проносити, -шу, -сиш, сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл. 1) Проносить, пронести. Рудч. Ск. І. 69. 2) Слабить, прослабить.
Розмарія, -рії, ж. = розмайрин. Розмарія сходить. Гол. І. 337.
Швадрон, -ну м., швадро́на, -ни,, ж. Эскадронъ. А ритмайстер на конику швадрону рівнає. Гол. І. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОМИЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.