Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Ум. Гонча́рик.
Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ.
Ґирґа́чка, -ки, ж. = Ґерґавка.
Зосмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, ободриться. Іосиф, зосмілившись, увійшов до Пилата. Я раз ізнов зосмілився матері натякнути.
Нашильник, -ка, м. Нашильникъ (въ дышловой упряжи).
Огулити, -лю, -лиш, гл. Обмошенничать, надуть. Москаль козака як раз охулить, а москаля і чорт не одурить.
Пачка, -ки, ж. Пачка, кипа, тюкъ. Біда тому пачкарові, що він пачки перевозить, бо му комар в ухо бренить: покинь пачки, бо затнеш.
Полестатися, -таюся, -єшся, гл. Поплестись. Як би потепліло, — полесталась би я по доріжці, а то зіма отся ізнудила та ізсушила мене.
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Їм коні припочили. Люде ідут, припочивают.
Таранька, -ки, ж. Ум. отъ тараня.
