З'їма́ти, -маю, -єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати.
Кош, -ша, м. = кіш.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Розмова моя люба та мила. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. До любої небоги нема далекої дороги. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. Там така любісінька дитина.
Перетворити, -рю́, -риш, гл.
1) Пересоздать.
2) Передѣлать.
Перинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ перина. На тобі мою золоту перинку.
2) Личинка муравья.
Поріднити, -ню́, -ни́ш, гл. Породнить, сдѣлать роднымъ. Поріднила нас недоля.
Проноза, -зи, об. Проныра. Тут всякії були пронози, перекупки і шмаровози, жиди, міняти, шинкарі. Водивсь у старовину з ляхами, так проноза вже добрий.
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками.
Розжарити, -рю, -риш, гл. Разогрѣть, накалить. Розжарити грубу.
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе.
