Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотниця

Колотниця, -ці, ж. Сварливая женщина, заводящая ссоры.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТНИЦЯ"
Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Викругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викруглити, -лю, -лиш, гл. Округлять, округлить.
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Дія́ниє, -ния, с. Дѣянія св. апостоловъ. Ударили в великий дзвін до церкви на діяниє. Кв. II. 177.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю. Ном. №4173.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Лози́ночка, -хи, ж. Ум. отъ лозина.
Ме́кнути Cм. мекати.
Писарський, -а, -е. Писарскій. Напише до тебе чужою писарською рукою лист. К. ДС. 27.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.