Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.

Глиця, -ці, ж. 1) Деревянная игла: а) для нанизыванія капустныхъ листьевъ. Рк. Левиц. б) для вязанія сѣти. Конот. у. в) вмѣсто челнока при тканіи ситъ и рѣшетъ. Вас. 152, 176. 2) Хвоя, игла хвойнаго дерева. Кіев. 3) Балясина, столбикъ въ перилахъ, оградѣ. 4) Въ крылѣ вѣтряной мельницы: каждое изъ поперечныхъ бревнышекъ, проходящихъ сквозь рамено, на которыхъ настлано крыло. (Залюб.). 5) Поперечная соединительная жердь, поперечное соединительное бревно, напр. въ боронѣ. Чуб. VII. 401. 6) = кладка. Гей там річка, через річку глиця. Макс. (1834) 96. 7) «Деревянная линейка съ закрѣпленнымъ концемъ и вырѣзомъ для наматыванія пряжи при плетеніи сѣтей». Вас. 187. 8) При тканіи ковра: линейки для раздѣленія верхнихъ и нижнихъ рядовъ основы ковра. Вас. 171. Ум. гличка.

Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Ном. № 8085. Як Бог годить, то й мокре горить. Ном. Годить, як болячці. Ном. № 4488.

Голя II, -ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голятко. Вх. Уг. 233.

Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. МВ. (О. 1862. III. 41).

Оскромаджувати, -джую, -єш, сов. в. оскромадити, -джу, -диш, гл. 1) Обскабливать, обскоблить, оскресть. Щуку... оскромадила. Чуб. II. 94. Оскромадила моркву. 2) Обгребать, обгрести. Оскромадили стіг.

Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Новомоск. у. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Чуб. V. 278. Ум. погонечка.

Росхідник, -ку, м. a) Arctostaphylos, Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. б) Sedum acre L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 136. в) Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. І. 124.

Слізонька, слізочка, -ки, ж. Ум. отъ сліза, сльоза.

Цукровий, -а, -е. 1) Сахарный. 2) Подслащенный.