Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колінуватий

Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНУВАТИЙ"
Важкенько нар. Ум. отъ важко.
Віяльниця, -ці, ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). Cм. війка.
Долу́щити, -ся. Cм. долущувати, -ся.
Заплю́щити, -ся. Cм. заплющувати, -ся.
Лимарюва́ння, -ня, с. Занятіе шорничествомъ.
Мать нар. = мабуть. Лебед. у.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Полониночка, -ки, ж. Ум. отъ полонина,
Прохальний, -а, -е. Просительный. Випрохав у владики книжку прохальну, щоб зібрати грошей (на церкву). Г. Барв. 162.
Ряндярь, -ря, м. Ветошникъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.