Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колінуватий

Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНУВАТИЙ"
Гірник, -ка, м. Работникъ въ каменоломнѣ. Н. Вол. у.
Добудча́, -ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенокъ. Черкас. у.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Половити, -влю, -виш, гл. Сметывать, сшивать на живую нитку. Шух. І. 153.
Посвящення, -ня, с. = посвячіння. Кв.
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж. Г. Барв. 287.
Пурняло, -ла, с. Ночное пастбище овецъ лѣтомъ. О. 1862. V. Кух. 34.
Узвичаїтися, -чаюся, -єшся, гл. Привыкнуть, пріучиться. Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїлась по-польськи балакати. Св. Л. 87.
Харцизити, -жу, -зиш, гл. Разбойничать, грабить.
Штикуляти, -ля́ю, -єш, гл. = штигуліти = шкитильгати. Куди йдеш, куди йдеш, куди штикуляєш? Грин. III. 651.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.