Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колінуватий

Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНУВАТИЙ"
Го́рниця, -ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Грязя́, -зі́, ж. = Грязь. Лохв. у.
Замазу́ха, -хи, ж. Замарашка.
Здешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Здешевіли огірки. Н. Вол. у. Вже воли здешевіли, бо орання пройшло вже. Камен. у.
Переплатка, -ки, ж. Ум. отъ переплата.
Підхоплювати, -люю, -єш, сов. в. підхопити, -плю, -пиш, гл. Подхватывать, подхватить. І вихор їх серед ночі підхопить. К. Іов. 58.
Похресник, -ка, м. Крестникъ. ЕЗ. V. 196. Камен. у. Я йому хрещений батько, це мій похресник. Брацл. у.
Розвилистий, -а, -е. Вѣтвистый. Розвилисте дерево. Міусск. окр.
Уведення, -ня, с. Праздн. Введенія во Храмъ 21 ноября.
Хряпотіти, -чу, -тиш, гл. Дребезжать. Хряпотить горщик, бо розбитий. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.