Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотушка

Колотушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колотуша. 2) = колотівка. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТУШКА"
Завива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -ви́ю, -єш, гл. Завывать, завыть. Завив як вовк. Ном. 2382. По козакові вовченьки завили. Чуб. Сердитий вітер завива. Шевч. 26.
Кровопій, -пія, м. = кровопивець. Сказано, — кровопій людський. Мир. Пов. І. 131.
Околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Єв. Мр. VI. 36. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. Чуб. І. 200 То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. Новомоск. у. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку. Лохв. у.
Переполошений, -а, -е. Перепуганный, испуганный. А чого ж ти сам себе боїшся? — поспитала його все переполошена. МВ. (О. 1862. І. 95).
Перескаржити, -жу, -жи́ш, гл. = перешкожати. ...перескаржили у її роботі. Гн. II. 125.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis. Вх. Пч. II. 35.
Цицечка, -ки, ж. Ум. отъ цицька.
Шкитильг меж., выражающее прихрамываніе. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! Ні, не піду шкитильгаючи між люде, — вернусь. Г. Барв. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.