Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотушка

Колотушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колотуша. 2) = колотівка. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТУШКА"
Бійство, -ва, с. = бійка. П'янство, бійство завелось таке, що й Боже! Лебед. у.
Гетьманша, -ші, ж. Жена гетмана. Шевч. 144. К. ЧР. 131.
Забу́ртатися, -таюся, -єшся, гл. Зарыться. Вх. Уг. 238.
Кожа, -жі, ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Ніченька, нічка, -ки, ж. Ум. отъ ніч.
Обвіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обвіятися, -віюся, -єшся, гл. Обвѣваться, обвѣяться, быть обвѣваему, обвѣянному; быть оббитому вѣтромъ. Весна раз красна.... обвіялись мої квіточки.... залюбки вітрець обшморгав — замість іграшки. Г. Барв. 128.
Роспірка, -ки, ж. Распорка, распоронное місто, прорѣха. Показала маленьку роспірку на плечі. Левиц. Пов. 143. Ум. ро́спірочка.
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Хосен, хісна, м. Польза, выгода. Ном. № 7848. Ей в той соснойці троякий хосен: ей от кореня жовті листойки, а в середині яри пчолойки, а під вершейком сиві соколи. Гол. II. 3.
Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.