А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Гербатка, -ки, ж. Раст. Verbascum lychnitis.
Зманювати, -нюю, -єш, сов. в. змани́ти, -ню́, -ниш, гл. Сманивать, сманить.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Потовпитися, -плюся, -пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. Инша добродійка і в дворі не потовпиться.
Роскіш, -коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Степи-поля! роскіш моя! Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. 2) мн. роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Ум. роскішенька, роскошеньки.
Срака, -ки, ж. Задница.
Срібло, -ла, с. 1) Серебро. Срібло-злото тягне чоловіка в болото. Ростопленеє срібло. На лядунці або золото, або срібло. 2) — живе.
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый.
