Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотівка

Колотівка, -ки, ж. Мутовка. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТІВКА"
Барбос, -са, м. Кличка собаки. За хатою коло воріт забрехав барбос наче на вовка. Левиц. І. 30.
Браташшя, -шя, с. соб. Братцы. Употребл. преимуществ. какъ слово обращенія. Якої ж зам, браташшя, заспівати? К. Бай. 121.
Еле́ктрія, -рії, ж. = електрика. Переясл. у.
Збунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи. Макс. (1834) 125.
Невірничка, -ки, ж. Ум. отъ невірниця.
Перекидисто нар. Неустойчиво, легко можно опрокинуться, валко. На сьому возі їхати перекидисто. Зміев. у.
Повирізувати, -зую, -єш, гл. Вырѣзать (во множествѣ), перерѣзать (многихъ).
Приморгнути Cм. приморгувати.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный. Шух. І. 33. Желех.
Фарб'ярня, -ні, ж. Красильня. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.