Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотівка

Колотівка, -ки, ж. Мутовка. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТІВКА"
Блищавка, -ки, ж. Phoxinus rivularis. Вх. Уг. 227.
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Довготеле́сість, -сости, ж. Длиннотѣлость. Черном.
Жа́ля, -лі, ж. Жница. Желех.
Мрі́йниця, -ці, ж. Мечтательница. Желех.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Кв. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила. Ном. № 4268.
Понагризати, -за́ю, -єш, гл. Нагрызть (во множествѣ). От бісові миші скільки понагризали. Харьк. у.
Справедливо нар. 1) Справедливо. 2) Дѣйствительно.
Чистючка, -ки, ж. Чистуха, чистоплотная.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.