Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колиска

Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. Ном. № 3212. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Кв. I. 75. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка. Макс. (1849). 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИСКА"
А́ґрист, -та, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Вигромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вигромадити, -джу, -диш, гл. Выгребать, выгрести. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок. Кв. II. 128.
Горю́чий, -а, -е. Горючій. Ясен — горюче дерево. Міусск. окр.
Забаламу́тити Cм. забаламучувати.
Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.
Іванок, -нка, м. 1) Раст. Hypericum perforatum. Вх. Пч. І. 10. 2) пт. = водомороз. Вх. Пч. II. 8.
Осить 1, -ти, ж. Сушильня для зерноваго хліба. Осить — де жито сушуть. Зроблено таку яму і цеглою вимощено — як піч. І тоді в піч накидають багато кичок і вони жарко-жарко горять; а зверху помощено і снопи туди кладуть. Коп дві накладуть і посохне, а тоді молотють. Черн. у.
Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L. ЗЮЗО. I. 140.
Прибагом нар. По прихоти, случайно. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛИСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.