Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колиска

Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. Ном. № 3212. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Кв. I. 75. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка. Макс. (1849). 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИСКА"
Байстрюк, -ка, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. посл. ум. байстрючок. Ув. байстрючище.
Відтупати, -паю, -єш, гл. Оттоптать. Відтупав ноги, ходячи до пана по гроші. Замолоду не поберегла (ноги), одтупала, одтоптала. Сим. 236.
Гадочка, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Кретівка, -ки, ж. Кучка земли, поднятая кротомъ. Вх. Лем. 428.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі. X. С VII. 426.
Однолітній, -я, -є. Однолѣтній.
Осеніти, -ніє, гл. безл. Начинаться осени. На дворі осеніє, шевцеві веселіє.
Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили. Рудч. Ск. II. 48.
Поплюгавіти, -віємо, -єте, гл. = споганіти, но во множествѣ.
Пуповниче, -чого, с. Болѣзнь пупка у грудного ребенка. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛИСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.