Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колісчатко

Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЧАТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЧАТКО"
Затісни́ти Cм. затісняти.
Му́дики, -ків, м. мн. Раст. Glechoma hederacea. Вх. Пч. І. 10. ЗЮЗО. І. 172.
Необачність, -ности, ж. Безпечность, неосмотрительность. Складається недогода або необачність яка, то він гукає та махає їм, де що робиться. Стор. МПр. 166. Необачно, нар. Безпечно, неосмотрительно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Котл. Ен. VI. 90.
Оббігати 2, -гаю, -єш, гл. Оббѣгать. Усіх подруг сьогодні оббігала, — заполочі хотіла позичити. Харьк.
Прикопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. прикопатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, придраться. Сам не знаю, чого це старшина до мене прикопався.
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Сукняночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сукнянка. 2) Платьице? Зеленая сукняночка ізлежиться, червонії черевички пилом припадуть. МУЕ. III. 131.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Чичва, -ви, ж. Плохое болотное сѣно. Вх. Зн. 80.
Чічник, -ка, м. Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІСЧАТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.