Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колісчатко

Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЧАТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЧАТКО"
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Капустина, -ни, ж. Одинъ кочень капусты, одинъ листокъ капусты.
Облапати Cм. облапувати.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Перепит, -ту, м. 1) Разспросъ. 2) Переспросъ.
Позагромаджувати, -джую, -єш, гл. = позагрібати.
Попересихати, -хаємо, -єте, гл. Пересохнуть, высохнуть больше чѣмъ нужно. Сорочки не попересихали, — саме добре буде качати. Черниг. у.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Упереджати, -джаю, -єш, сов. в. упередити, -джу, -диш, гл. 1) Опережать, опередить, обогнать. Пустився він так скоро, що й упередив передніх. Чуб. II. 18. 2) Предупреждать, предупредить. Подол.
Чикір, -кору, м. = сикір. Вх. Пч. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІСЧАТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.