Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колісчатко

Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЧАТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЧАТКО"
Бережність, -ности, ж. Осторожность. Бѣл.-Нос.
Володарство, -ва, с. 1) Владычество. 2) Владѣніе.
Волота, -ти, ж. = волот.
Камень, -ню, м. = камінь.
Крижак, -ка, м. 1) Рыцарь тевтонскаго ордена. Желех. 2) = крошня. Желех.
Ненадія, -дії, ж. Безнадежность, отчаяніе.
Оскоромлювати, -люю, -єш, сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить.
Пічний, -а, -е. Печной. Пічний черінь. ХС. ІІІ. 50. пічна стіна. Стѣна, къ которой прилегаетъ бокомъ печь, въ ней же находится дверь изъ сѣней. Черк. у. пічне вікно. Окно въ задней стѣнѣ, къ которой прилегаетъ печь. Мирг. у.
Повряжувати, -жую, -єш, гл. = повряжати. Дівчата повряжувані. Харьк. Церкви золоті та повряжувані. Зміев. у.
Позакочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб. Стор. МПр. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІСЧАТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.