Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колінчити

Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Г. Барв. 302. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось. Мнж. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЧИТИ"
Бомба, -би, ж. 1) Бомба, ядро. Ой летить бомба з московського поля та посеред Січі впала. ЗОЮР. II. 256. 2) Дѣтск. церковь. Вх. Лем. 393.
Гірчичний, -а, -е. Горчичный.
Голубок, -бка, м. 1) Ум. отъ голуб. 2) = голубець 3. Лебед. у.
Доми́слитися Cм. домислятися.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
За́хидный, -а, -е. прил. Западный. И вы схидни, й вы захидни, И вы, що по горахъ пышныхъ. К. Псал. 172.
Мали́новий, -а, -е. Малиновый.
Нагніти́ти Cм. нагнічувати.
Павовий, -а, -е. Павлиній. Із столика бере да вінок плете, швовий вінок, чистий барвінок. Чуб. III. 302.
Плеканий, -а, -е. Заботливо, нѣжно воспитанный. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.