Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колінчити

Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Г. Барв. 302. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось. Мнж. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЧИТИ"
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Іно нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати. Чуб. III. 124.
Лют, -ту, м. Гвоздь, которымъ стягиваютъ урванти на ободѣ колеса. Чуб. VII. 576.
Нищити, -щу, -щиш, гл. Разорять, уничтожать.
Пужално, -на, с. Кнутовище. Рудч. Чп. 245. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається. Рудч. Чп. 203.
Сомина, -ни, ж. Мясо сома. Мкр. Н. 13. Що сомина, що свинина. Ном. № 8116.
Тесля, -лі, м. 1) Плотникъ. Котл. Ен. VI. 48. Єв. Мр. VI. 3. 2) ж. = теслиця. Вх. Зн. 69. Ум. те́слик, те́сличок, тесельчик. В лісі, лісі буковім ой ішло, йшло два тесельчики, сікуть, рубають санбір деревце. Лукаш. 157.
Тилє, -ля, с. Тупое ребро ножа, ножницъ и пр., противоположное лезвію. Шух. І. 291, 153, 253.
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Чапати, -паю, -єш, гл. 1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа. Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.