Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колінчити

Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Г. Барв. 302. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось. Мнж. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЧИТИ"
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Луск, -ку, м. Трескъ.
Мотору́ха, -хи, ж. Живая, дѣятельная женщина, воструха. Конст. у.
Наза́втренар. Ha слѣдующій день. Назавтра лагодився ярмарок у близькому містечку. Левиц. І. 273. Назавтре, як розвиднило, пійшов до моря. Рудч. Ск. І. 136.
Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде. Козелец. у.
Опороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: родить.
Півхунт, -та, м. Полуфунтъ. Купила оце півхунта масличка, а воно у тім півхунтові більш соли, ніж масла. Харьк.  
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь. Левиц. Пов. 192.
Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка. Чуб. ІІІ. 176. Шух. І. 278.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.