Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колінчастий

Колінчастий, -а, -е. Колѣнчатый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЧАСТИЙ"
Гучні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Обчепирити, -рю, -риш, гл. Обхватить. Обчепирила його руками і ну просити та молити. Рудч. Ск. І. 136.
Перебовком нар. Перезванивая, перезвономъ. Кобзо!... дзвониш перебовком стиха, мов мертвих хорониш. К. Дз. 210.
Пожирувати, -ру́ю, -єш, гл. Побаловаться, пошалѣть.
Скрип II, -пу, м. Скрипъ, скрипѣніе. чо́боти на скрипах. Скрипящіе сапоги.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.
Хитрик, -ка, м. Хитрецъ. Пу й хитрик з тебе! Харьк.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІНЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.