Блоха, -хи, ж.
1) Блоха, Polex irritors. Блоха кусає, а за що — не знає.
2) Родъ дѣтской игры.
3) — консисторська. Консисторскій чиновникъ.
Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала.
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium.
Згнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. згн́ити, -нию́, -є́ш, гл. Сгнивать, сгнить.
Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Ум. намітчи́нка.
Нявчати, -чу, -чи́ш, гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл.
1) Простилаться, простлаться.
2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається.
Слухач, -ча, м. Слушатель. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів.
Терпетина, -ни, ж. Терпентинъ.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ.
