Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коління

Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІННЯ"
Бещад, -да, м. = бескид 2. Вх. Уг. 227.
Заве́дення, -ня, с. Обычай, обыкновеніе. У них таке вже заведення, що всі брати, хоть вони й жонаті, живуть і роблять укупі. У нас таке заведення, що жінки не молотять.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Кобилянка, -ки, ж. 1) = кобилярка. Вх. Уг. 245. 2) = кобилинець. Вх. Лем. 426.
Неспокійно нар. Неспокойно, безпокойно.
Піснечка, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Почитати, -та́ю, -єш, гл. Почитать.
Росколивати, -ва́ю, -єш, гл. Расколебать, расшатать.
Ув'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. ув'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, привязаться, приставать, пристать. Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась? Мет. 366.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.