Бовтнути, -ну, -неш, гл.
1) Бултыхнуть, упасть въ воду. Бовтнув, як дурень у воду. Вона так і бовтнула в гарячу смолу. Бовтнуло би тобов у безодню! (Брань).
2) Болтнуть. Язиком бовтне та не доведе, а по спині є. От і бовтнув чорзнати що!
Души́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задыхаться.
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки.
Лагодиком Cм. лагід.
Має́ток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати.
Пошелевкатися, -каємося, -єтеся, гл. Полѣзть куда, повалить, броситься куда гурьбой. Пошелевкали усі в хату. Як одкланяється молодий батькові і матері хрещеним, тоді прямо іде у хату, а за ним увесь поїзд пошелевкається.
Свіргун, -на, м. = цвіркун.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный.
Угаювати, -юю, -єш, сов. в. угаяти, угаю, -єш, гл. Задерживать, задержать. Будь ласка, не вгаюйте, бо далеко їхати додому. — діла. Упустить, не сдѣлать (дѣла). Скільки, діла на току вгаяв. Ніколи з вами балакати, бо й так уже скільки нам діла вгаяли.
