Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колінце

Колінце, -ця, с. 1) Ум. отъ коліно 1 и 4. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Рось вирвалась з неволі, як гадючка тричі зверстенилась колінцями на зеленій траві. Левиц. І. 93. 2) Колѣнце въ стеблѣ односѣменодольныхъ растеній, изъ котораго начинается листъ. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЦЕ"
Благодатний, -а, -е. , благодатній, -я, -є. Благодатный. Прийшла молодиця на той хутір благодатний у найми проситься. Шевч. Життя тоді наше було.... таке ж то любе, таке ж то благодатне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).
Горя́чий и пр. = Гарячий и пр.
Заступи́льно, -на, с. = заступень. Канев. у.
Ідеальний, -а, -е. Идеальный. Ваш образ ідеальний. К. ХП. 74.
Опуст, -ту, м. Шлюзы. Драг. 5. Стали коло ставу напувати худобу; дивляться, на опусті ходить якийсь пан. Драг. 47.
Пелена, -ни, ж. 1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила. Н. п. 2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. пелінка, пеліночка. Чуб. III, 176. Мил. 164.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной. Вас. 206.
Стрижак, -ка, м. 1) = стригун. 2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы. Желех.
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.  
Шельмованець, -нця, м. 1) Клейменый черезъ палача (обрѣзываніе ушей). 2) Клейменый каторжникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.