Ана́хтема, -ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав.
Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв.
Замигті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати.
Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Питимий, -а, -е. 1) Родимый. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась.
2) = питний. пити́ме й їди́ме. Напитки и пища. Гуляли вони, пили, їли усе добре, да й пошли собі назад, покидавши усе, що позоставалось: і питиме, і їдиме.
Сміливо нар. = сміло. Неначе птахи чорні в гаї, козацтво сміливо літає.
Шибко нар. Стремительно, быстро, порывисто. Стій ти, човен, не шибко біжи.
Шикувати, -ку́ю, -єш, гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо.
