Більший, -а, -е. Сравн. ст. отъ прил. великий.
1) Бо́льшій. Мабудь Господь так світ создав, що менший там не втне, де більший геть то зможе. Він (дощ) ще більший піде.
2) Старшій. Більший брат; більша сестра. Ум. більшенький. Більшенький шматочок. Діточки.... которе орішками пересипає, а більшенькі новими чобітками рипають.
Жартовли́вий, жартовли́во = жартівливий, жартівливо.
Курінний, -а, -е. 1) Шалашный.
2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний.
Любля́та, -ля́т, с. мн. = люб'ята.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити.
Покриття, -тя, с.
1) = покривало.
2) Одежда. Покриття літушне. Ум. покри́тенько. Дай, матінко, покритенько на своє дитятенько.
Правитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його.
2) Возиться, хлопотать. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... А ми ще не лягали, все правилися.
3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту.
4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься.
5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш.
6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила.
Припинити, -ся. Cм. припиняти, -ся.
Розговоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Розговоривсь, як свиня з гускою.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. а ну до хве́рта! Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти до хверта. Ум. хве́ртик. Cм. фертик.
