Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колосистий

Колосистий, -а, -е. Колосистый. Широке, поле, жито густеє,... колосистее, ядренистеє. Чуб. III. 385. Хвилюються жовті ниви житом колосистим. К. Досв. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОСИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОСИСТИЙ"
Бовкунчя, -чя́ти, с. Маленькій бовкун. (Cм.).
Відгороджувати, -джую, -єш, сов. в. відгородити, -джу, -диш, гл. Отгораживать, отгородить.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. ЗОЮР. I. 65. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади. АД. II. 18.
Заплі́снявий, -а, -е. Покрытый плѣсенью. Кв. II. 188.
Ма́тися, -маюся, -єшся, гл. 1) Быть, находиться, имѣться. А третя (частина війська) где ся має? В Чорному морі потопає. АД. Як би так малось, як не мається, так що б то було! Ном. № 5373. А малась воля, малась сила! Шевч. Як би малась сила! Шевч. 46. День той малось свято. Мкр. Н. 15. 2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш? Котл. Ен. Иногда вмѣсто ся — себе: Там сидів сокіл, — смутно себе мав. АД. матимешся! Будетъ тебѣ! Як фельфебер тебе захопить, то матимешся! Федьк. 3) О матеріальной обезпеченности: як він мається? Насколько онъ состоятеленъ? добре мається, зле мається. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитує про його, як він собі мається, та й напитала, що в його хутір є. МВ. (О. 1862. III. 48). А як він собі мається добре, то й бояре... і тії за його тягнуть руку. К. ЧР. 4) Долженствовать, предполагаться. Скоро вже й весілля малось бути. Грин. І. 66. Подай, мила, білу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути, — тепер моя будеш. Грин. III. 213. Малося йти в город, та дощ не пустив. Зміев. у. 5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти. ЗОЮР. І. 206.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити. Ном.
Проймати, -ма́ю, -єш, сов. в. пройня́ти и проня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Пронимать, пронять. Циганський піт пройма. Ном. № 3197. Ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чуб. V. 1084. Чогось у бабусі чепурненької сльози покотились, наче б то нічого й гіркого не сказав, а проняв. Г. Барв. 503. 2) Продѣвать, продѣть. Проняти нитку в голку. Борз. у. 3) Пронизывать, пронизать, проникнуть сквозь что. Мнж. 83. — зубом. Прокусить. 4) Зацѣплять, зацѣпить. Взяли Байду, ізв'язали, за ліве ребро гаком пройняли. АД. І. 147. 5) Охватывать, охватить. Холод почав проймати Карпа. Левиц. КС. 71. Великий сум проняв мені все тіло. К. Іов. Радість проймає тебе. Мир. ХРВ. 241. 6) проняла думка кого. Явилась у кого мысль. Така саме думка проняла й Чіпку. Мир. ХРВ. 241.
Роскукарікатися, -каюся, -єшся, гл. О пѣтухѣ: раскричаться.
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи. Черк. у.
Скімлити, -лю, -лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОСИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.