Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колінкуватий

Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНКУВАТИЙ"
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Двужо́н, -на, м. Двоеженець. Мир. ХРВ. 11.
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.  
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Описковий, -а, -е. Нарисованный опискою (Cм.) Вас. 184.
Перехотітися 2, -хочеться, гл. безл. Перехотѣться.
Правдиво нар. 1) Правдиво, справедливо. Правдиво ви свідкуєте. Єв. Л. XI. 48. Перед Богом стою і кажу правдиво. Чуб. V. 376. 2) Истинно.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Стривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. Стривай! Стой! Постой! Обожди! Стривай лишень! чи чуєш? щось плаче. Шевч. 101.
Тигрів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ тигру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІНКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.