Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Заплига́ти, -гаю, -єш, гл. Запрыгать.
Мандрува́ти, -рую, -єш, гл. 1) Странствовать, путешествовать, ѣздить. Де то моя Катерина з Івасем мандрує? Я гадаю мандрувати. 2) Отправляться, ѣхать, уходить. Ой не плачте ви, карії очі, од роду мандруючи. Сватай мене, Марку, чи не оддасть мати. Як не оддасть мати, будем мандрувати.
Перешкоджувати, -джую, -єш, гл. = перешкожати.
Печатати, -таю, -єш, гл.
1) Прикладывать печать.
2) — труну. Закрывать, закрыть для погребенія гробъ. Cм. запечатувати 2.
Підласистий, -а, -е. = підласий. Підласистий віл.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Cм. чимсати.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Cм. чепель.
