Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотитися

Колотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. МВ. 4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. Г. Барв. 168. 5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться. Ном. № 10131.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИТИСЯ"
Дого́да, -ди, ж. 1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. Левиц. І. 501. 2) Удобство, довольство. Рк. Левиц.
Купцівна, -ни, ж. Дочь купца. Купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.
Куховарити, -рю, -риш, гл. = кухарити. А ви думаєте, що нас в институті не вчили куховарити? Левиц. Пов. 128.
Меті́ль II, -ля, м. 1) = мете́лик. Рубанок тільки дж-ж-ж, дж-ж-ж! а стружки як метелі здіймаються. Г. Барв. 51. 2) Названіе рубля, который дарится новобрачнымъ на свадьбѣ. Борз. у. Грин. III. 454.
Нерозважно нар. 1) Безутѣшно. Нерозважно плакала. Мир. ХРВ. 317. 2) Неразсудительно, легкомысленно.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Поринути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. Спершу я сміявсь, а потім поринули сльози. К. Досв. 86.
Пригаснути Cм. пригасати.
Різонути, -ну, -неш, гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь. Кв. II. 315.
Світлонька, світлочка, -ки, ж. Ум. отъ світлиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.