Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колоття

Колоття, -тя́, с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТТЯ"
Бальовий, -а, -е. Бальный. Левиц. І. 451.
Верівчаний, -а, -е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).
Гарука, -ки, об. Сварливый человѣкъ. Вх. Зн. 9.
Коробен, -бна, м. Коробокъ. Гол. III. 23.
Маткови́й, -а́, -е́ матковий м'яч, гілка маткова = матка 7. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458.
Набу́тний, -а, -е. Благопріобрѣтенный.
Післати Cм. посилати.
Побренькувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи. Чуб. V. 130.
Росповсюджувати, -джую, -єш, сов. в. росповсю́дити, -джу, -диш, гл. Распространять, распространить.
Ушивальник, -ка, м. 1) Узенькій ремешекъ для сшиванія. Рк. Левиц. Вас. 159. 2) Кровелыцшсъ соломою. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.