Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колоття

Колоття, -тя́, с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТТЯ"
Брескинка, -ки, ж. Ум. отъ брескиня.
Бризкина, -ни, ж. = бризка. Мнж. 176.
Гомі́лка, -ки, ж. Голень. Мнж. 178. Ум. Гомілочка. Їжте курча, — беріть гомілочку. Зміев. у.
Жи́лний, -а, -е.. Cм. жилавий. В жилний четвер купаються від чорної хороби. Ном. № 8407. Cм. жилник.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Крижацтво, -ва, с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим. К. Дз. 123.
Лебеденя, -ня́ти, с. = лебедя́. Ум. лебеденятко.
Містю́к, -ка, м. = містець. Мкр. Г. 16.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить.
Спороти, -рю́, -реш, гл. 1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький. Рудан. І. 26. 2) Высѣчь. Бодай кат споров. Ном. № 3686.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.