Відважувати, -жую, -єш, сов. в. відважити, -жу, -жиш, гл. 1) Отвѣшивать, отвѣсить. Відваж соли. — бебеха. Дать тумака, отвѣсить ударь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? 2) — жизнь, життя. Рисковать, рискнуть жизнью. Оддала б тепер Леся душу, аби оборонить од смерти козака, що так щиро одважив за неї свою жизнь.
Є́рик, -ка, м. Небольшой и узкій протокъ рѣки или озера. Небольшой каналъ (шириной отъ 4 до 6 метровъ) между небольшими лима́нами, болотами, пла́внями.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Правосуддя, -дя, с. Правосудіе.
Ради пред. Ради, для. Хоч не для Ісуса, так ради хліба куса.
Сталка Cм. сталька.
Улетіти Cм. улітати.
Усинобожити, -жу, -жиш, гл. = усамобожити?
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax.
Хурдиста, -ти, ж. Мятель.