Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря.
Вислизнути, -ну, -неш, гл. — кому з рук. Выскользнуть.
Дзмі́їв, -ва, -ве = Зміїв.
Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2) — кого́. Помирить. Замирив він іх.
Канапа, -пи, ж. Диванъ. Сидів о. Хведір Чепурковський на канапі в своїй світлиці. Ум. канапка.
Корінець, -нця́, м. Ум. отъ корінь.
Ми́льце, -ця, с. Ум. отъ ми́ло.
Півзина, -ни, ж. Жердь, которою укрѣпляютъ солому на стогахъ и на крышахъ, кладя ее сверхъ соломы. Як прийшли цигани, то сказано і півзини з хати постягали. Ум. півзи́нка.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель.
Реготіння, -ня, с. = реготи.
