Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбанька

Ковбанька, -ки, ж. Ум. отъ ковбаня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБАНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБАНЬКА"
Білявиця, -ці, ж. = білявина. Гол. IV. 508. Та де ж моя білявиця, що і не видаю. Pauli. II. 187.
Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки. ХС. VII. 452.
Жере́бна прил. Жеребая (о кобылѣ).
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Опуд, -да, м. = опудало. Шух. І. 112. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею. Шух. І. 166.
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови. Славяносерб. у.
Рогожина, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину. О. 1862. V. 88.
Сьомак, -ка, м. 1) Семилѣтка (о людяхъ и животныхъ). 2) Монета въ семь коп. ассигнація ми или въ 2 коп. серебромъ.
Ти-ди-ди, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ти-ди-ди, ти-ди-ди до дівчини. Шейк.
Харпачина, -ни, м. = харпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБАНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.