Відколупувати Cм. відколупнути.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Змучитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився.
2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна, Гапчина сестра не зжила, а змучилась.
Напі́р, -по́ру, м. Ступица колеса.
Позмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣть (многихъ). Сон позмагав усіх.
Поприлучатися, -чаємося, -єтеся, гл. Присоединиться (о многихъ).
Різати, -жу, -жеш, гл.
1) Рѣзать. Не пиляй мене тупим, та ріж гострим. Поли ріже, а плечі латає.
2) Срѣзывать. Мак ріжу.
3) О водѣ: промывать, размывать. Коло млина, млина вода фосу ріже.
4) Играть (о музыкѣ). Ріжте, музики, ріжте, а ви, бояре, їжте. Іде дід і радіє і в скрипочку ріже.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis.
Чільний, -а, -е. Отборный, крупный, значительный, выдающійся. Чільне зерно. От стане він чільний господарь, багатий, маючий як пан.
Щебетання, -ня, с.
1) Щебетаніе. Нема в саду соловейка, нема щебетання.
2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.
