Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя.
Відрізнятися, -няюся, -єшся, сов. в. відрізни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Отдѣляться, отдѣлиться, отстраняться, отстраниться. Цвіла, цвіла калинонька, на воду схилилась, дівчинонька журилася, що від роду відрізнилась. А всі зірочки до купочки, місяць одрізнивсь. 2) Выдѣляться, выдѣлиться. Звідтіль одрізнявся голосний крик корови або півня. 3) Отличаться, выдѣляться, выдѣлиться. Зорі відрізняються від планет.
Змогти, зможу, -жеш, гл. 1) Смочь, быть въ состояніи. Бо ти будеш сварити, а я ся журити, то не зможу, молоденька, по світі ходити. А вже мені старенькому без коня пропадати, не зможу я по степах чвалати. Не зміг одвести очей од молодої. Коли хочеш, зможеш мене очистити. 2) Одолѣть. Божевілля-кохання змогло безщасну. Два дні не спить і сон його не зможе.
Клонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить.
2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити.
Міль, мо́лі, ж. Моль. А я лежу, валяюсь порохнею, одежою, що міль попроїдала. — пчільна. Насѣк. Galleria cerella.
Переховати, -ся. Cм. переховувати, -ся.
Подолок, -лка, м. 1) Юбка изъ холста. Ой ти руський, а я полька, не досягай ми до подолка, бо в подолку три таляри, що ми хлопці надавали. 2) = поділок. Чаще мн. подолки.
Позазночі нар. = позавчора.
Покрикнути, -кну, -неш, гл. Вскрикнуть. Ой крикнув — покрикнув сильне багач молодий. Так і покрикнули з жалю та з досади. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця.
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
