Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковання

Ковання, -ня, с. = кування.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАННЯ"
Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка. Желех.
Доси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Досиживаться, досидѣться. До того досиділась, що й сорочки на хребті нема. Рудч. Ск. І. 177.
Духови́к, -ка́, м. Ливеръ. Ком. II. 3.
Єрети́цький, -а, -е. Еретическій.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю. Ном. №4173.
Іги меж.на кого. Тьфу (на кого). Желех. Іги на тя! стара каже. Гол. І. 222.
Курнути Cм. курити.
Начеркати, -ка́ю, -єш, гл. Набросать (о литературномъ произведеніи). От брат його Чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. О. 1861. III. Гул.-Арт. 101.
Прогребти Cм. прогрібати.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.