Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковання

Ковання, -ня, с. = кування.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАННЯ"
Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.
Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Наза́втренар. Ha слѣдующій день. Назавтра лагодився ярмарок у близькому містечку. Левиц. І. 273. Назавтре, як розвиднило, пійшов до моря. Рудч. Ск. І. 136.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Направе́ць нар. Направо. Вх. Зн. 40.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Прибрести, -ду́, -деш, гл. Прійти по водѣ.
Ряма, -ми, ж. = рама. Левиц. І. 23.
Столичний, -а, -е. Столичный. Левиц. І. 344. К. Досв. 20.
Чини, -нів, мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. Конст. у. МУЕ. III. 21. Шух. І. 259. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини 1. Лохв. у. Вас. 202.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.