Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковальчик

Ковальчик, -ка, м. 1) Ум. отъ коваль. 2) Птица: пищуха, Certhia familiaris. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬЧИК"
Аса-ля! меж. Крикъ для отогнанія свиней. Шейк.
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Кульбавочка, -ки, ж. Раст. Hieracium alpinum. Лв. 99.
Надторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Надрѣзать немного. Коли б я знала, которий голуб мій, то я б його назначила... Я б йому хвостик надторчила. Рк. Макс.
Позаночувати, -чую, -єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах. Ном. Передм. II.
Понеділкувати, -кую, -єш, гл. 1) Придерживаться обычая понеділкування. Cм. понеділкування 1. 2) Постить по понедѣльникамъ. Мкр. Н. 30. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку. Чуб. V. 21.
Поперегачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и перегатити, но во множествѣ.
Прядунка, -ки, ж. = пряха. Лохв. у.
Розгукатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого нибудь.  
Шкідність, -ности, ж. Вредность, вредоносность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛЬЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.