Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковальчик

Ковальчик, -ка, м. 1) Ум. отъ коваль. 2) Птица: пищуха, Certhia familiaris. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬЧИК"
Безоборонність, -ности, ж. Беззащитность. Желех.
Бляхувати, -хую, -єш, гл. 1) Покрывать жестью. 2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані. Екатер. у. 3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах. Котл. Ен. V. 27.
Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574. 2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у. 3) = гонишна сітка. Браун. 13.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій. Левиц. Пов. 192.
Зустріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зустрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Ном. № 11468. Думав, доля зустрінеться, спіткалося горе. Шевч. 38.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Кумасенька, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач. Вх. Пч. І. 9.
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле. МУЕ. III. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛЬЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.