Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковальчик

Ковальчик, -ка, м. 1) Ум. отъ коваль. 2) Птица: пищуха, Certhia familiaris. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬЧИК"
Борсуків, -кова, -ве = борсучий Борсукове сало. ЕЗ. V. 171.
Джереля́ний, -а, -е. = Джерельний. Джереляна вода здоровша, ніж річна. Харьк. у.
Заба́рно нар. Медлительно.
Перволіток, -тка, м. Человѣкъ въ юныхъ лѣтахъ. Пані наша була не перволіток, та й не яка й стара. МВ. ІІ. 31.
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Попосваритися, -рюся, -ришся, гл. Нассориться, много поссориться. Коло кожного воза треба попосваритись. О. 1862. VI. 98.
Правосвітлий, -а, -е. Сіяющій свѣтомъ истины, справедливости? Боже, прийми до царства, до раю правосвітлого! (Изъ молитвы нищихъ). ЕЗ. V. 243.
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛЬЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.