Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа.
Дото́вплювання, -ня, с. Дотискиваніе.
Жураве́ць, -вця́, м. 1) = журавель. 2) Раст. Hypericum perforatum L.
Заніми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Сдѣлать нѣмымъ. а бода́й тя заніми́ло! () — пожеланіе равносильное: типунъ тебѣ на языкъ!
Заржа́віти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Та вже шаблі заржавіли. Була колись правда, та заржавіла.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Побілили... полотно.
Роздрух, -ха, м. = розрух.
Солов'я, -яти, с. Птенецъ-соловей. На калині соловя. Ум. солов'ятко. А в городі мятка, в саду солов'ятка.
Торавий, -а, -е. Паршивый.
Хура 1, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Хури не брали. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. Сергій.... із під хури вернеться.