Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбан

Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБАН"
Бости, боду, -деш, гл. Бодать. Угор. Бик боде. Вх. Лем. 394.
Дуйнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ дути = дмухнути и въ значеніи подуть, и въ значеніи побѣжать. Ой а в той час матуненька заснула, — Мариненька з Івасем дуйнула. Гол. III. 17.
Зазолоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Зазолотиться. Зазолотились і верхів'я дерев по лісах. Кв. І. 30.
Ле́мківщина, -ни, ж. Мѣстность, заселенная лемками: погорье Низкаго Бескида отъ р. Сяна по Попрадскую долину, въ Сяндецкомъ у. Желех. Голов. І. Вступл. 725.
Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Табунчик, -ка, м. Ум. отъ табун.
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ.
Ухекатися, -каюся, -єшся, гл. Устать, запыхаться, тяжко дышать отъ усталости. А як вхекається, — «годі вже,» кажуть, — «тобі, гаспиде! наші й батьки було: б'ються-б'ються, та й оддихають». Сим. 212.
Хряки, хряк, ж. мн. Мокро́та. Лебед. у.
Чернобіль, -лю, м. Раст. Gentiana carpatica. Шух. І. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.