Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбан

Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБАН"
Варівний, -а, -е. = варівкий Шух. І. 83. То варівне місце. Фр. Пр. 138.
Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Пасічникувати, пасішникувати, -кую, -єш, гл. Заниматься пчеловодствомъ. Сим. 224. У його здавна була охота до бжоли, так тепер певно пасічникує. К. ЧР. 8.
Підготувати, -ту́ю, -єш, гл. Подготовить.
Покладки, -ків, м. Куриныя яйца. Шух. І. 106, 238. Годуют курочки, таких наскладали покладків. Гн. II. 205.
Понатягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Цегляний, -а, -е. = цегло́вий. Черк. у. Цегляні кошари. О. 1862. IX. 62. Цегляний стовп. К. ЦН. 308.
Цибульовище, -ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. Фр. (Желех.).
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.