ковбан
Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Том 2, ст. 260.