Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожанок

Кожанок, -нка́, м. Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком. Г. Барв. 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖАНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖАНОК"
Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
Болотюга, -ги, ж. Ув. отъ болото.
Виноват, виноватий, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. Ні сном, ні духом не виноват. Ном. № 4055. Нехай на себе жалкує виноватий. Ном. № 7067. 2) Должный, должникъ.
Дігна́ти = Догнати.
Зава́блювати, -люю, -єш, сов. в. зава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить.
Карваш, -ша, м. Обшлагъ. Cм. закавраш.
Лахманярка, -ки, ж. Тряпичница. Желех.
Полящати, -щу, -щи́ш, гл. 1) = поляскати. 2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.
Прикликати, -ка́ю, -єш, сов. в. прикликати, -кличу, -чеш, гл. Призывать, призвать, подзывать, подозвать. Всіх полковників прикликати до себе. Рудч. Ск. І. 114. Сказав прикликати собі слуг тих. Єв. Л. XIX. 15. Мати сина прикликає. Рудч. Чп. 227.
Роззуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роззутися, -зуюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться, снимать, снять обувь. Ном. № 13712. Розуйся бо з чобіт! Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЖАНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.