Благословити, -ся. Cм. благословляти, -ся.
Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув.
Кагала, -ли, ж. = кагал 4. Тим уже кагала така дітей.
Ма́ма, ми, ж. Мама. З бідою, як з рідною мамою. Ум. мамка, мамонька, мамочка, мамунечка, мамуня, мамусенька, мамусечка, мамуся. Ой, мамочко, ой, мамочко! ви не бийте мене, ви не лайте мене, — коли я вам докучила, то оддайте мене. Ой таточку наш, таточку, де ти подів мамочку? Як дочка стелила, легенько здихнула: «щоб моя мамуня здорова заснула!». Мамунечко, я коло вас. Мамуню ж мої рідненькі, мамусенько! Дайте ж мені раду!
Обіздріти, -дрю, -риш, гл.
1) Увидѣть.
2) поки сонце обіздріє. Пока роса спадетъ.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ум. сучо́к.
Уруна, -ни, ж. Всходы озимыхъ хлѣбовъ осенью. Добра вруна, треба спасувать. Пожени коні на вруну. Гарні вруна сього року.
