Безмірний, -а, -е. Безмѣрный, неизмѣримый, безпредѣльный. Небо безкрає та безмірне. Безмірна далечінь.
Бізцем нар. = бігцем.
Визадкувати, -кую, -єш, гл. Выйти, пятясь. Визадкував з хати.
Загні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. загніти́тися, -чу́ся, тишся, гл. Зарумяниваться, зарумяниться, принимать, принять красно-коричневый цвѣтъ (о коркѣ печенаго хлѣба). Пироги добре загнітилися.
Змолоти, змелю, -леш, гл. Смолоть. Принесе зерно, змелють у братовім млині. Змели мені пшениченьку.
Отокуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать стоянкой. Валка отокувалась.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ.
