Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбчик

Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБЧИК"
Безстидник, -ка, м. Безстыдникъ.
Вигинати, -наю, -єш, сов. в. вигнути, -ну, -неш, гл. Изгибать, выгибать, выгнуть. Вона вигинала стан, шию. Левиц. І. 294.
В'язань, -ні, ж. Пучекъ, букетъ. Велика в'язан квітя. Вх. Лем. 400.
Досві́тній, -я, -є. Предразсвѣтный. Моя зоре досвітняя. Шевч. 240.
Задо́вба́ти Cм. задовбувати.
Обцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. обцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.
Переїсти Cм. переїдати.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.
Упомку нар. Памятно, полнится. Мені се добре впомку, що він кликав нас. Екатер. у.
Цили сз. Или. Галиц. Одколь Варни доставати, ой ци з поля, цили з моря? Гол. І. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.